ledilid: (двоє - силуети в печері ч-ж)

 photo Holodomor-80_201320.jpg
Традиційне щорічне.
На річницю Помаранчевої революції вчора на Майдан ми не потрапили, бо були ще в закордонах, зате сьогодні сходили аж на два мітинги - з нагоди 80-х роковин Голодомору, ну й потім, як і багато інших, пройшли пішки від Меморіалу Голодомору до "Євромайдану".
Про "ЄМ" - окрема розмова, не надто оптимістична. А от акція зі вшанування жертв голоду-геноциду була сильною. Дяка організаторам.

Народу під меморіалом зібралося більше, ніж в усі попередні роки, - як на наше око, майже 5 тисяч.
І - жодного партійного прапора, жодного проплаченого майданарбайтера, при цьому - дуже багато молоді, батьків із дітьми. Ну й старших людей, які про цю трагедію знають не з преси, а з розповідей батьків та інших родичів, теж вистачало.
Розчулив старенький згорблений дід, напівглухий, який їхав маршруткою від "Печерської", а коли водій зупинив бус, бо далі дорога була перегороджена колоною, - багато разів допитувався: "Дорогий водітєль, а я можу доїхати до памятника Голодомору?" - і коли таки допитався, - мовляв, ні, машина далі їхати не може, - вийшов і пошкандибав зі своєю ковінькою...

Далі - фотки з підписами, штук 25.
Всі фотки - наші.

фоторепортаж >>>> )

ledilid: (двоє - Ukr in Rus прапор біля кремля)
Пару слів про сьогоднішні мітинги.
Це вже цікавіше і оптимістичніше, ні було досі.
20, 25 чи навіть 30 тисяч учасників, із яких справді невелика частина "проплачених" (передусім, як нам здалося, "УДАРівців"), - нормально як для початку.

А нам це дуже нагадало початок движняка 2002-2004 років, і пережоване - звісно, не смачне, але краще так, ніж ніяк.
Знову "фашистська загроза" проти "антифашистів" (так було із кандидатом Ющенком vs Янукович), знову ряджені провокатори (тоді це була УНА Едіка Коваленка), знову недопуск активістів з областей у Київ, знову злочинні накази МВС, знову скандування "Банду - геть!", "Зека - за грати, і грати-грати-грати" (ми б ще порадили запозичення з тих часів "Свободу" не спинити!" :)).
Тоді була "Повстань, Україно!" для розминки - тепер "Вставай, Україно". Навіть намети після акції менти зносили за схожими схемаи. Правда, тоді - глупої ночі, а тепер - удень.

От тільки десять років тому в опозиції завчасно оформився єдиний кандидат (Юля з Ющем домовилися заздалегідь, і Юля не балотувалася, а рейтинг учасників першого туру Мороза й Кінаха був невисоким). А тепер, хоча три опозиціонери й засвідчили домовленість про єдиного висуванця в другому турі, очевидно ж, що до того часу вони один одного їстимуть поїдом.

Як здається, помилкою нинішньої опозиції є те, що вона визнає лише саму себе, тобто три парламентські сили. Це помітно звужує опозиційний фронт. Бо кількість невдоволених Януковичем набагато більша, ніж арифметична сума прихильників "Батьківщини", "УДАРу" і "Свободи". А іншим, по суті, залишають лише один варіант дій - приєднуватися до когось із трьох головних гравців. Егоїстично.

Якби егоїзму у трьох лідерів - Яценюка, Кличка, Тягнибока - було менше (а кожен же з них вважає найрейтинговішим кандидатом і вихідцем у другий тур себе улюбленого, Янукович почувався б не так комфортно.
А оскільки обрати одного з трьох "без образ" і почати розкручувати рейтинг саме цього одного (а не трьох поодинці!) зараз нереально, нам видається доречним обрати ЧЕТВЕРТОГО. Який би був авторитетним опозиціним лідером, але в ідеалі не належав би до жодної з трьох нинішніх провідних партій опозиції. Зараз ще не пізно було б зробити ставку та такого кандидата, поки ще є час і до виборів - більш як півтора роки.
Це - авжеж - Луценко. Не тому що "найкращий", а тому що більш-менш нейтральний для всіх трьох партій. Ну й не гірший за Арсенія, Віталія і Олега.

Але Юрій останнім часом поводиться якось підозріло. Принаймні нам так здається. Деякі моменти наштовхують на думку, чи не було умовою його амністування певне дистанціювання від вуличних акцій? Із "зони" він на мітинг не поїхав (хоча його там чекали). Сьогодні теж його в Києві не було (операція - так, але ж такі мітинги раз на рік бувають, можна було б на день від закордону й відірватися). І ця дивна утопічна Четверта республіка з Романом Безсмертним...
З іншого боку, може, Луценко не хоче протиставляти себе ЦИМ ТРЬОМ чи самою своєю присутністю зменшувати їхню вагу...
Варіанти тут є, ми напевне нічого не стверджуємо. Крім того, що Ірина Луценко на трибуні - це пародія на оратора. Ні в тин ні в ворота. Самого родинного зв'язку замало для поважного сприйняття її біля мікрофона з усіма недо- і просторікуваннями.

Ну то таке. День Європи відбувся, махач із Вадіком Румином і його компанією теж, бики розігнані, БРДМ розбитий.
Тут висить трохи наших фотографій із мітингу + ВІДЕО (виступи напалмової Фаріонихи, гучного Іллєнка і пластмасового Кличка, якому ще вчитися і вчитися говорити).

 photo meeting_may13_2013_VstavayUkraino_Kyiv_29_zps7b53d89c.jpg
Побита БРДМ-2 (бойова розвідувальна дозорна машина) під наглядом беркутів.

 photo meeting_may13_2013_VstavayUkraino_Kyiv_23_zps08f78ce4.jpg
Просто красива фотка :)

Пафос і фобос Фаріон (як сказав Анатоль Кукула (с):

далі >>>>  )
ledilid: (двоє - wine)
Посольство Аргентини в Україні подарувало нам сьогодні (тобто вже вчора) надзвичайний вечір. Хоча номінально це називалося Днем Мальбека, і відзначають його взагалі 17 квітня.

Але, як слушно зауважила сеньйора амбасадор, Ліла Ролдан Васкес де Муан, вино - це таке задоволення, з яким швидко прощатися не хочеться. Тому й святкують День Мальбека впродовж цілого тижня.
про вино )
Очевидно, що більшість гостей вечора, серед яких були посли Франції, США, Японії, Норвегії й багато інших, ішла туди саме набухатися "на вино". Проте несподівано ще кращим подарунком став концерт аргентинського танго у виконанні... оркестру.

Здавалося б, яке ж танго без самого танго, тобто танцю? А
ле вже після перших звуків, які видобули зі своїх інструментів четверо хлопців з блискучого гурту Solo Tango Orquesta, з'ясувалося, що танго без танців не лише можливе, а й інколи навіть корисне. Адже ніщо не відволікає від музики.

Проводжали оркестрантів палкими оплесками й вигуками "біс", хоча на початку дехто йшов до зали ледве не приречено (адже за дверима залишалося ще не розкорковане вино!)

До речі, сьогодні Solo Tango Orquesta виступають у київському Будинку офіцерів. Щоправда, цього разу таки з танцями - компанію на сцені їм складе танцювальна пара з Аргентини.
Але все одно радимо сходити:) Наживо вони грають просто бомбово.
ledilid: (двоє - Ukr in Rus прапор біля кремля)

Коли Бенедикт XVI оголосив про намір залишити престол, над Римом прогриміла гроза. Під ту зливу з блискавками потрапили й ми, змокши до нитки.
Один із фотографів зметикував: шпиль високого собору може бути зручною мішенню для блискавок - і поставив фотоапарат на велику витримку. Так світові медіа отримали вражаючий і символічний знімок "Знак із небес": Бог усього сущого, і погоди в тому числі, посилає Папі-"відставникові" сигнал. Навряд чи позитивний.

Але удар блискавки в собор - не така вже й унікальна, а значить, не така й знакова річ.
Не менш красномовним знаком можна було важати, наприклад, Місяць-молодик, який зійшов над Ватиканом невдовзі після оголошення про зміну влади у Католицькій церкві. Значить, вона отримає молодшого керівника, новий старт і все, що з цього випливає.

Так уже сталося, що ми опинилися в Римі під час подій, пов'язаних з історичним зреченням Папи, а це буває, як виявилося, раз на 600 років.
Учора Бенедикт XVI попрощався з паствою, а сьогодні остаточно йде на пенсію. Відставка значно підвищила його рейтинг, якщо можна так сказати.

Про все це - в нашому матеріалі з елементами репортажу (фотки агенції Рейтер + трохи наших).

Photobucket


далі - розповідь і 26 фоток >>>> )
ledilid: (двоє - руки карта - мандрівки)
Віа Кондотті — старовинна вулиця в римському кварталі моди. Вона починається від площі Іспанії з її знаменитими Іспанськими сходами та фонтаном Баркачча роботи П’єтро Берніні.
На вулиці Кондотті представлено найвідоміші італійські та світові модні марки, дорогі магазини одягу, взуття, парфумів, годинників, ювелірних і шкіряних виробів. До воріт будинку за адресою віа Кондотті, 68 стоїть черга охочих сфотографуватися. Однак тут не бутік і не модне ательє. Поміж магазинами Hermes та Jimmy Choo квартирує Суверенний військовий Орден госпітальєрів святого Йоана Єрусалимського, лицарів Родосу і Мальти.

Найстаріше лицарське братство у світі, днями Мальтійський орден відзначив 900-річчя. Про круглу дату сповіщають банери з цифрами «1113—2013» та червоні прапорці з мальтійським хрестом, розвішані не лише на Палаццо Мальта, а по всій вулиці Кондотті.

Photobucket
Працівник на скутері виїздить із воріт Палаццо Мальта.

Госпітальєри-йоаніти — не про­сто орден. Згідно з, міжнародним правом це «державне утворення».
Сам він називає себе «незалежним князівством» і підтримує рівноправні дипломатичні відносини на рівні послів зі 104 державами, зокрема й з Україною.
Мальтійський орден має Конституцію, прапор, герб і гімн (Ave Crux alba — «Радій, білий Хрест»), видає власні паспорти, гроші, марки та автомобільні номери. І йдеться зовсім не про сувеніри чи забавки. Паспорт Суверенного Мальтійського ордену визнають у багатьох країнах; власник такого документа має право на безвізовий в’їзд до 32 держав. А фургони з характерним кодом SMOM на червоно-білій номерній панелі ми бачили навіть на віддалених вулицях Рима.

Багато хто сприймає Мальтійський орден як суверенну державу адже його маєтки наділені статусом екстериторіальності, тобто не підлягають законам Італії.
Побувавши в Римі, ми «перетнули кордон» обох мальтійських анклавів, а повернувшись - дізналися про роботу Ордену в Україні.
пізнавальна стаття і штук 40 фоток >>>> )
ledilid: (двоє - руки карта - мандрівки)
"Хочеш взнати душу міста – йди на базар". Є така східна мудрість. І вона, мабуть, працює й для Європи.
Свого часу ми писали про Центральний ринок Валенсії.
А тепер - Будапешт і його Центральний ринок. Він теж неабиякий – великий, колоритний.

Угорською мовою цей торговий комплекс зветься Nagycsarnok ("Надьчарнок") – "Великий зал".

Запрошуємо прогулятися й попити з нами гарячого вина.

Great_Market_Hall_Budapest (1)
далі - 40 фоток і розповідь >>>> )
ledilid: (двоє - Ліда Шурик)
Окуляри Prada. На лівій руці між великим і вказівним пальцями - татуйована літера В, яку, видно, колись намагалися вивести, але марно.

Фрази: "Вони такі чесні (місцеві керівники), як я бідний". "Бог мене милував - я не пішов у 90-х роках у бізнес. Зараз, може, найбагатгим у будівельній галузі був би, бо я в цьому розбираюся. А може, і в землі лежав би". "Я все робив, щоб усі (в Донецьку) піднімалися, а не служив комусь одному". . "У 90-х роках у Донецьку було значно важче працювати, ніж зараз тут". "Я прийшов працювати головою Верховної Ради, а не якоїсь політичної сили, хоча я до неї й належу". "Я - член команди президента".

Це з нашого сьогоднішнього великого інтерв'ю зі спікером ВР Володимиром Рибаком. Якраз коли ми з ним говорили в його кабінеті (65 хвилин замість обумовлених 40), під дверима чекали нардепи від опозиції, щоб вимагати позачергової сесії.

Ну що вам сказати про"не першу, але й не другу людину держави"... >>>> )
ledilid: (двоє - пан+пані давні)
Київ - Будапешт - Неаполь - Помпеї - Сорренто - Неаполь - Будапешт - Київ.
Це було круто! Чи не найкращий наш вояж такого "пересадочного" формату.

Про Неаполь і Помпеї ми ще будемо багато писати, а поки що - про Угорщину.

Вчора присятили півдня музею "Дім терору" - колишньому КДБ Угорщини. Експозиція вражає, розповідаючи про радянську окупацію Угорщини та народний спротив їй. А ми-то в СРСР вважали Угорщину найбільш "західною".
ще про мадярів >>>> )
І от тепер найцікавіше. Наше відео й звук із будапештського метро, із "нашими" совдепівськими вагонами.
Цю фразу про "пум-пурум-пурум-за'нок - пум-пурум-пурумка-з'аруднок" ми за п'ять днів чули сотні разів. Поруч із цим римованим приколом нібито говорилися назви станцій.
Послухайте:


Коли ми в нас у ЖЖ обговорювали (1, 2) тему англійських оголошень у Київському метро, звучали аргументи про те, що це зайва річ. Ми ж доводили, що вимова власної назви з нашого метро українською мовою для англійця/іноземця та англійською мовою для того самого іноземця - дуже різні речі.
Тепер ми переконалися в цьому на собі, зіставивши Київ із Будапештом: угорські оголошення станцій в угорському метрополітені - це просто капець якийсь. суцільний заруднок, у якому назви тонуть у шумі й прононсі диктора.

Тож добре й логічно, що в Києвві поновили англійські оголошення в метро.
Хоч якось компенсуємо ранкове нечищення снігу.
ledilid: (двоє - руки карта - мандрівки)
Отже, ми вже півдоби з гаком у Будапешті. "Ввіткнули прапорець" :) Трохи дивно, але - хоча Угорщина й під боком - досі на її землю не ступала жодна з наших ніг.

Враження про Будапешт неоднозначні. Місто велике, красиве, стильне, архітектура центру крута... Але.

Дунай ніякий не голубий, а якийсь бурий. Тут - вужчий за Дніпро.
У місті дуже багато совдепії. Спальні райони, дуже схожих на наші. Неприбраний брудний сніг клаптями на центральних вулицях.
Метро - о, вагони метро тут здебільшого такі, як наші "старі", ті, що їздили ще 30 років тому :)
Бомжі й жебраки, багато.
Валютні обмінки - як у нас, на кожному кроці. Багато де навіть гривню міняють.
Великі борди з рекламою книжок Людмили Уліцької...
І майже повсюди - ось така реклама МІСЦЕВОГО шампанського, "Совєтского ігристого". Кирилецею. Досить дивно як на "любов" угорців до СРСР, починаючи з 1956 року:
Photobucket

Загалом, тут цікаво. Але складається враження, що це не зовсім закордон, а, наприклад, трохи видозмінене Закарпаття :) Яке все-таки є частиною Євросоюзу.
Ідемо по ній гуляти :)
ledilid: (двоє - портрет - Венеція)
Відчуття дня: ходиш по району - і в кожному пацанові гопницької зовнішності бачиш учасника "каруселі". Хоча, не виключено, ближче до шкіл/виборчих дільниць більшість із підозрілих пацанчиків такими і є.

Відтак перший висновок, з огляду на кількість повідомлень із різних округів: ці вибори пройшли з великими порушеннями, продовживши тенденцію, закладену "Регіонами" на місцевих виборах восени 2010-го. На президентських виборах-2010 усе було значно чистіше. А тепер, ще й із врахуванням маніпулятивного закону про вибори народних депутатів, у багатьох випадках вкидання й підтасовки вплинуть на вибір громадян вирішальним чином.
І, мабуть, ці фальсифікації завтра-післязавтра нас ще неприємно вразять - уже не як заголовки в стрічці "УП" чи деінде, а як офіційні дані ЦВК.

Другий висновок. Насправді приводів для оптимізму після цих виборів немає, принаймні в поміркованого виборця.
Так, "Свобода" набрала може набрати - згідно з екзит-полами - на 5% більше, ніж прогнозувалося. І БЮТ - на 1% більше. Але ж при цьому "УДАР" бере менше від очікуваного.
Та й що таке ці партійні 5% на тлі всього парламенту? Якийсь зайвий десяток нардепів в один бік.
Але ж за мажоритарними округами влада здобуває переконливу перемогу, і завдяки їм у "Регіонів" із комуністами по-любе буде проста більшість - не менша, ніж є у ВР зараз. А з урахуванням "тушок" - можливо, і конституційна. Певно, її формування - лише питання часу: через два тижні, місяць, півроку після початку роботи парламенту?..

Подумайте самі. За екзит-полами ситуація така: ПР+КПУ - 100 голосів, ОО+УДАР+ВОС - 125 (орієнтовно).А
на мажоритарних округах влада, її відкриті та приховані кандидати беруть близько 160-170 мандатів. І, чомусь здається, що порівняно з екзит-полами й очікуваннями ПР домалює собі ще дещо.
До конституційних 300 кнопок лишається зовсім мало порівняно з кількістю спонсорських грошей в Ахметова, Клюєва і Ко.

Надій дві. Перша - суто емоційна - завдяки проходженню "Свободи" - на екшн типу дня ратифікації харківських угод.
Друга - вичікувальна - на зміни в орієнтуванні на місцевості частини мажоритарників, як це було у ВР IV скликання перед президентськими виборами-2004. Для цього має створити належне тло саме суспільство.

Ще один висновок. Якщо винести за дужки болотистий масив позапартійних самовисуванців, то золота акція у парламенті VII скликання - знову в КПУ.
Народ наш настільки тупий, що після 2004-2007 років, коли, здавалося, комуністи почали впевнене сходження на маргінес і впритул наблизилися до політичної смерті разом зі своїм електоратом, зараз у КПУ - знову 11-12%. Це є тріумф совка. Це свідчить про великі проблеми з головою не лише частини пенсіонерів.
-----------------

На цьому текст закінчується і починаються фотки. Як голосували ми. Просто для нашого архіву.
Хай висять тут. Адже старі пости в ЖЖ ми прееглядаємо значно чістіше, ніж фотоархіви :)

Photobucket
Ось, наприклад, кадр із дільниці на вул. Анрі Барбюса, 9, в/о №221, де голосувала Леся, а Таньчик зафіксувала нас через онлайн-трансляцію на сайті www.vybory2012.gov.ua.
ще кілька наших фоток >>>>  )
ledilid: (двоє - руки карта - мандрівки)
...І ось ми вже в Києві.
За останні два дні - третя країна, шосте місто :).
У Салоніках ішов дощ. У Болоньї (а впона просто супер-супер-супер) відбувався напівмарафон. У Венеції було таке стовпотворіння, що просто караул.
Венеція запросто робить із філантропа мізантропа: натовп, що тащиться від романтєгі, перемелює тебе, як м'ясорубка, і особливо приємно це відчувається на тісних вуличках, коли одним треба поспішати, а інші ловлять нібито кайф від повільного шпацірування.

На Венецію - як трансферний пункт між Болоньєю й а\п Тревізо - в нас було три години, і ми їх відпрацювали ок. Цього разу монеток у канали не кидали, бо вкинули цілу батарею з фотоапарата. Таке вже те місто: варто чомусь упасти на тротуар - як воно закочується у Гранд-канал, зараза, бо канали там скрізь :)

Так що з Венеції фоток обмаль. Утім, ми вже були тут два з половиною роки тому і дещо постили. Тоді, на початку квітня, тут було хоч трохи менше туристів, більше кисню й вільного простору. І квитки на вапоретто - 4,50 євро, а зараз уже 7! Ну не крохобори?!
Наша порада: як будете їхати у Венецію по романтєгу - то робіть це до середини весни або після середини осені. А зараз там усіх затоптують юрби росіян, китайців і прочих, прочих...
ledilid: (двоє - Ніцца спиною)
смт Неос Мармарас, півострів Сітонія, ном Халкідіки, Греція.

Тут справді покращується життя - триває літо, хлюпотить лазурове Егейське море, є дешеве гарне сухе біле вино під дивною назвою "рецина". Ну і дуже приязний, доброзичливий народ.

Photobucket
ledilid: (двоє - портрет - Венеція)
І от цей день настав. І навіть минув :)
Дана стала студенткою.
Для чоловічої частини ledilid це ще один із найщасливіших днів у житті.

Як зараз виглядає посвята в студенти - а виглядає ржачно - див. відео.
Така пафосна клятва з обіцянкою кров з носу присвятити все життя взагалі освіті, а все студентське життя - моральному і фізичному вдосконаленню. Й одразу після цього - Guadeamus, тобто "веселімося" :)



І спостереження від жіночої частини: "От цікаво - на випускних/останніх дзвониках я була чимало разів, у тому числі й на своєму. А от на посвяченні в студенти сьогодні побувала вперше. Враження двозначні:)
Але однозначне враження теж є - Dana Lyhoviy неймовірна красуня! Бувають же такі красиві люде (Dmytro Lykhoviy крупно повезло мати таку дочку)".
ledilid: (чол - Dmytro shaddow)
Сьогодні Янукович перебуває на Афоні — втретє з часу обрання президентом.

Якщо попередні два рази він обставляв як «робочі візити в Грецію» — а насправді просто витрачав державні кошти, щоб ударити чолом перед афонськими старцями, то тепер Банкова заявила:
«Під час поїздки на гору Афон 26-27 серпня президент Віктор Янукович зустрінеться з православними духовниками та візьме участь у богослужіннях із молитвою за Україну та український народ… Він планує відвідати святі місця, в тому числі монастир святого Пантелеймона, монастир Ватопед, де зберігається пояс Пресвятої Богородиці, монастир Івірон з його Іверською іконою Богородиці.
Відвідання Афону є приватною поїздкою і не має статусу офіційного візиту. Всі витрати, пов’язані з перельотом та перебуванням Януковича та учасників цього заходу, здійснюються винятково за рахунок їхніх власних коштів. Бюджетні кошти для цього не використовуються».
Радник президента - представник президента в Конституційному Суді Олена Лукаш навіть сказала, що «всі витрати, пов’язані з цією поїздкою, будуть відображені її учасниками в деклараціях за 2012 рік».


Навряд чи Янукович і його челядь полетіли рейсовим літаком. Вочевидь - чартером, і можна уявити, скільки доведеться витратити «кревних» коштів із майбутнього заробітку-2012. Якщо в гаманці ще щось залишається після асигнувань на золоті унітази «Межигір’я».
Єдине пояснення – Янукович узяв із собою в літак парочку православних спонсорів-олігархів, аби помолилися на Афоні з ним за компанію, ну й заодно рейс оплатили.

Photobucket
Морська панорама з російським монастирем Святий Пантелеймон.

Але цей пост присвячений не широкій нозі побожного Януковича, а феномену Афону як такого собі «православного Ватикану». Це дуже цікава територія, про особливості устрою якої ми особисто дізналися лише рік тому.

Отже, Афон, або Свята Гора (грец. Айон Орос) — це унікальна чернеча республіка, особлива автономна одиниця у складі Греції, самоврядне співтовариство 20 православних монастирів під церковною юрисдикцією Константинопольського патріарха (з 1312 р).
Режим самоврядування початково базується на положеннях першого статуту Святої гори Афон, затвердженого імператором Іоанном Цимісхієм у 972 р.
Для православних усього світу – це одне з головних святих місць, що шанується як земний уділ Богородиці.

Географічно автономія Афон Орос займає весь півострів Афон у складі ному Халкідіки (правий із трьох довгих «пальців»), що вдаються в Егейське море. Юридично й практично Афон відокремлений від решти Греції справжнім кордоном, і сторонньому потрапити сюди зась. А жінкам – узагалі неможливо при всьому бажанні.

Цього літа я був на Халкідіках, і під час морської екскурсії мав змогу ознайомитися з південним узбережжям Афону.
До вашої уваги – розповідь про історію та устрій Афону та багато картинок із видами Святої Гори і її монастирів.
розповідь і 45 фоток >>>>  )
ledilid: (жін - дівка дупою до динозавра)
Якби Фрідріх Ніцше був трохи більш живучим і дожив до 1920-30-х років, то, мабуть, до своїх характеристик Надлюдини він додав би учасників змагань із тріатлону.
Давайте залишимо таку стилістичну фігуру на нашій совісті :)) і звернемо увагу на змагання тріатлоністів (у даному випадку - тріатлоністок) як таке. Олімпіада ж узагалі привертає увагу до "нетелевізійних" видів спорту.

Отже, тріатлон. Суперництво "айронменів" і "айронвумен". Три в одному. Плавання+велосипед+біг, усе - виснажливе.
Співвідношення дистанцій може бути різним на різних турнірах, але олімпійська пропорція така: плавання у відкритій воді - 1,5 км, велогонка - 40 км, біг - 10 км.

Оце справжні спортсменки, скажемо ми вам, пливли, їхали і бігли сьогодні в Лондоні в районі Гайд-парку, Букінгемського палацу та його околицях.
Із виду - звичайні дівчата, не те щоб аж такі м'язисті атлетки, спотворені штанками й тренажерами. Іноді дуже навіть фігуристі баришні-панянки. Але ж натреновані. Але ж витривалі!

За зізнанням спортсмена (правда, ветерана:) Д., на останніх 200 метрах бігової дистанції тріатлону він навряд чи обігнав би цих суперових дівок, які дісталися фінішу після 1,5 км спурту в досить брудному озері, після офігітельної гонитви на велосипедах у мокрих купальниках і біганини як - із Позняків до Хрещатика...

Словом, "гвоздіби дєлать ізетіх людєй".
На якість цих цвяхів жіночого роду пропонуєо подивитися у фоторепортажі.

До речі, найміцнішим цвяхом стала швейцарка, яка на фініші лише на 4 сантиметри (!) випередила шведку.
Наша Юлія Єлістратова була знята зі змагань, бо перед третім етапом відставала на коло.
Щоб збагнути суть цього спорту, читайте інтерв'ю 24-річної Юлі в "Україні молодій" "Тріатлон - це стиль життя". Вона вигравала вже досить багато чого. Просто це вид такий суворий.

Photobucket
Дистанція у тріатлоні довга, на ній буває всяке.
На фото - стюард забирає випадкового собаку з останньої третини - бігової.
Тут і далі - фото з сайту Daylife.con (AP, Reuters, Getty Images).

22 фотки >>>>  )
ledilid: (двоє - ч/б голі у воді)
Хай це просто висить тут.
Як нагадування про такий гарний сьогоднішній день.
Знову наші Бортничі, ліс, 8 км пішки, пікнік лише удвох. Усяка трава й лісова звірина.
До речі, Леся, коли ходила по хмиз, бачила в кущах умовну "ондатру" :).
Ех, ще б і її сфотографувати (ондатру, не Лесю):).
А так – макрозйомка всіляких жуків, ну й ми з ковбасою поміж них :).

Photobucket
красиві фотки >>>> )
ledilid: (двоє - gif green тіні)
Перший етап чемпіонату Європи позаду. Чим відзначилися вболівальники?

Фото Рейтер, Daylife.com та з інших інтернетів.

Photobucket

Трохи тексту і аж 57 яскравих ФОТО >>>> )
ledilid: (двоє - Ніцца фас ріст)
Євро-2012 для України й українців – як Олімпіада-80 для СРСР. Нагода показати себе з кращого боку. Тільки тепер це свято спорту – для "капіталістів", тобто для всього цивілізованого світу. А олімпійський Мішка 1980-го був лише для соцтабору. Адже майже всі капкраїни, як відомо, ті Ігри бойкотували через вторгнення Брежнєва в Афганістан.

Зараз у нашої гадської влади є свій Афган – справа Тимошенко. Утім, мухи й котлети йдуть окремо. Хай українська влада показує себе Європі як останні довбодятли, але ми – прості українці – показуємо себе з ліпшого боку.

Ми щось подібне писали в ЖЖ в день початку Євро, а тепер, ближче до екватора, ці висновки окреслилися ще чіткіше.

Хто каже, що Євро дратує, створює незручності і т.д., - нічого не шарить і сноб. Бо незручності через два тижні скінчаться, а переваги й позитивні враження гостей про нас – залишаться.
Хто тікає з Києва/Львова на час чемпіонату – кгм… А ви вийдіть у фан-зону за пару годин до початку матчів і подивіться на цей карнавал суцільного позитиву. Враження суперові!
Як каже наша теща Мук, це "як другий Майдан": купа народу – і всі щирі й доброзичливі.
Відмінність у тому, що тепер в одній строкатій юрбі змішані й українці, й численні іноземці. Ну й можна легально бухати пиво, чого не було в 2004-му :)

Словом, ми вчора багато гуляли в центрі – від Димитрова до Хрещатика – перед матчами Україна-Франція та Англія-Швеція. Й отримали масу задоволення.
Це прекрасно, що в нашому місті відбувається ТАКЕ. Що раз на бозна-скільки років до нас приїхала вся Європа. Зараз ми таки в Європі. Наближаємося до неї з кожним кроком по "латинізованому" Хрещатику.

Ну й те, що футбол на цей час став національною ідеєю українців, - само собою, зачотно. Навіть баби під під'їздами активно обговорюють удари Шеви й промахи Тимохи :)
А дівки на спідницях отаке вишивають:
Photobucket

Під катом– 30 наших фоток з учорашньої прогулянки центром Києва: усілякі іноземці, футбольно-карнавальні костюми + фан-зона під час матчу.
Гляньте – може, хтось себе впізнає. :)
Дивитися далі >>>> )
P.S. А Росія сьогодні взагалі порадувала.:)) От тільки поляків шкода :(((
ledilid: (чол - Dmytro shaddow)
Пару слів по поверненні з Греції. Точніше, з Північної Греції, що на березі Егегейщини, - Східна Македонія і Фракія, Кавала, Тасос, всі Халкідіки, Афон.
Сподобалося. Навіть дуже. Це щось середнє між Болгарією, Сардинією, середземноморською Іспанією і Єгиптом (так, Єгиптом! - за чистотою й теплотою моря).
Тільки, зараза, дорогувато.
Але ж навесні он бачили прийнятні пропозиції на Грецію від "Групона", а ще в несезон - як зараз, до середини липня - у Греції ціни нижчі, ніж "у сезон" (хоча й зараз уже спека якраз для нас). Зрештою, в Салоніки літає "Райанейр" із наших "пересадочних" Дюссельдорфа-Веце, Франкфурта-Хана й Барселони-Жирони.

А ще - греки - дуже гостинні і приємні. Із 13 гіг фоток можна зробити штук 20 постів у ЖЖ, був би час.
Тепер так хотітиметься (вже хочеться!) туди повернутися туди удвох. І станцювати щось отаке :))):


І ще: грецька мова насправді проста. Хоча іноді охоплює когнітивний дисонанс, коли в одному слові є "три в одному" - всякі грецькі бета-гамми, наші кириличні літери й латинські N, Z тощо. Тоді нарешті розумієш англомовних-латиночитних, які в українськиї словах бачать "свої літери", які читаються зовсім не так, "як треба" (це до дискусії з нашого поста про Київ очима іноземця).

Цікаво: "так" по-грецькому - "не", а "ні" по-грецькому - "охі". "Дякую" - "евхарісто". Там узагалі дуже багато "наших" та інших знайомих церковних слів, на кшталт "історія", "географія", які так і звучать.
ledilid: (чол - Дмитрик - сафарі чай)
Мій прес-тур по Егегейщині в Північній Греції наближається до завершення. Нелегка це робота (ггггг:) – постійно їсти в гостях у чергового готелю, ресторану чи таверни, переїздити з місця на місце, лише іноді – переважно вже ввечері - викроюючи час для оцінки грецького пляжу.

Тут дуже красиво і класно. Особливо сподобався острів Тасос. Просто парадіз, місцями дуже схожий на картинки всіляких океанських Баунті. Нас селять у золотих клітках дорогущих 5*, а "Букінг" видає непогані готелі 2-3* навіть по 30 євро за добу на двох людей. Сюди однозначно варто їхати відпочивати. Наразі тут релаксує багато болгар, румунів і сербів (ага, болгарам із Софії до курортів Греції ближче, ніж до своїх Золотих Пісків) та мало рускіх.
Так, а грецька мова - не така й важка, до речі.

Ми вже на Халкідіки. Досі файфай мені випадав проблемний або повільний, але ось нормал, і, маючи вільну годину до автобуса, виставляю просто красиві фотки з порому місто Кавала – острів Тасос. Навколо красотєнь ще та, а особливий атракціїон забезпечують чайки, які масово переслідують корабель і хапають печиво з рук.

Photobucket

ще 21 фотка >>>> )

May 2014

S M T W T F S
    123
45678910
11121314151617
181920 21222324
25262728293031

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Page Summary

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 21st, 2017 03:23 am
Powered by Dreamwidth Studios