ledilid: (двоє - yul-yusch)

Сьогодні й завтра в Італії відбуваються парламентські та місцеві вибори (про їхні розклади та схему читайте тут).
Як сказав один соціолог, змагаються два коміки й два трагіки, і переможуть трагіки - дві коаліції лівоцентристів (коаліції "Італія. Загальне благо" на основі Демократичної партії Берсані та коаліція нинішнього технічного прем'єр-міністра Монті).

"Коміки" - це, по-перше, колишній прем'єр Берлусконі, лідер правоцентристської коаліції на основі його партії "Народ свободи". Раніше підсудний магнат-шоумен Сильвіо Берлусконі за рейтингом суттєві відставав від Берсані, але тепер майже нагнав.
А найбільший комік - це реальний актор комічного жанру Беппе Грілло, який організував популістський євроскептичний "Рух 5 зірок". Він в Італії зайняв нішу скандинавської Піратської партії, польського Палікота, ну й, треба визнати, нашої негативістської "Свободи". За "M5S" Можуть проголосувати близько 17% італійців.

Але тема цього посту - не так політичні тенденції й розклади, як візуалізація італійської політичної реклами.
Ми от ніби нещодавно з Рима й Неаполя, подивилися передвиборчу рекламу на ТБ і на вулицях.
Телевізійна реклама партій і блоків там така сама тупа й нудна, як і в нас, а от вулична - суміть самі з наших фотографій.

Photobucket
Плакат "Людей свободи" Берлусконі.

Головний прикол у цій темі, він же когнітивний дисонанс для приїжджих, полягає в тому, що логотипи рекламованих партій і блоків в Італії - навхрест перекреслені. Ми спершу думали, що це політичні супротивники так активно псують чужі плакати.
Але, виявляється, саме так потрібно голосувати у веселих італійських виборчих бюлетенях.
Оскільки таке перекреслення породжує передусім заперечну думку про партію Н - дизайнери плакатів воліють додавати до перекреслення сображення олівця. Мовляв, як прийдете на вибори - перекресліть саме наше лого.

Загалом, розмаїття партій на виборах в Італії - величезне. Комуністи, інші ліваки, центристи, ліво- й правоцентристи всіх мастей, націоналісти, офіційні наступники фашистів, третя позиція, анархісти, інваліди і т.ін.

20 фоток із підписами >>>> )
ledilid: (двоє - Ліда Шурик)
Слухаєш - і офігєваєш із наївності наших політиків.
І думаєш: мабуть, таки заслужено "регіонали" розводять їх, "як котят".



Що цікаво: Королева так і не розкололася про фінансування Рінатом, Женя справді шарить у політиці, а Ляшко - може, справді не гей, принаймні тепер? :)

ledilid: (чол - Дмитрик - Венеція)
Моє інтерв'ю з Франкенштейном-Казанським аka "донбаський Навальний" у сьогоднішній "УМ".
Кандидатом у мери Єнакієвого його так і не зареєстрували - побоялися.
По-суті - піар, але ж висновки він робить правильні, думки доречні, особливо про опозицію на Донбасі. Словом, хлопець молодець, на Донбасі таких мало, на жаль.


Спершу був нікнейм — [livejournal.com profile] frankensstein — і юзерпик — обличчя вбивці Джейсона в старій хокейній масці із фільму жахів «П‘ятниця, 13–те». Можна казати, що автор блогу в «Живому журналі» з такими атрибутами став своєрідним жахом для донецької влади, раз по раз виступаючи з викриттями господарювання й політики «по–донецькому». Згодом frankensstein «розвіртуалізувався» і став відомий як Денис Казанський, донецький журналіст інтернет–видання «Остров» і громадський діяч.

Дехто називає його «донбаським Навальним», порівнюючи зі знаменитим російським блогером–антикорупціонером, який не дає спуску «партії шахраїв та злодіїв» і, власне, вигадав цей штамп, що намертво приліпився до «Єдиної Росії». Мішень 28–річного Казанського — Партія регіонів. А про паралелі з Олексієм Навальним він говорить: «Якщо так, це, мабуть, не найгірший приклад, але я більше журналіст, ніж політик».

Утім, Денис теж спробував піти в політику. Й подав документи на реєстрацію кандидатом у мери міста Єнакієве, що сусідить із Донецьком. Місто це непросте — тут виріс, змужнів, заробив свої «ходки» та інший трудовий досвід Віктор Янукович, люди з Єнакієвого зараз керують всією Україною. У вересні помер міський голова Єнакієвого Сергій Рухадзе, а вибори нового мера відбудуться 16 грудня. Президент Янукович, відвідуючи свої «пенати», ще в середині жовтня представив іншого «регіонала» — Валерія Олійника — як готового мера міста. Але висування Дениса Казанського від партії «УДАР» (а балотуватися в мери можна тільки від партійних осередків) зчинило у «вотчині» значний переполох. Влада зробила все, аби не допустити опозиціонера до виборів.
Ми говоримо з Денисом про цю колізію та політичну ситуацію на Донбасі взагалі.
далі >>>>  )
ledilid: (чол - Dmytro_Yulia)
Тут (у ЖЖ, ФБ, УП та інших наших інторнетах) багато обговорювали "Свободу" із її ставленням до жидів/євреїв і написали вже, мабуть, усе, що можливо.
Дивно було чекати від "свободівців" чогось іншого - вони такі, які є. Тож цю тему варто закрити й перейти до цікавішого.

Наприклад, до "тушок", які у ВР будуть масовим явищем, причому, здається, стосуватиметься це й висуванців таких крутих і поважних партій...

На роздуми наштовхнув ось цей сюжет такого собі журналіста Михайла Ткача в програмі "Гроші" каналу "1+1":


Порівняйте "УДАРівця" Руслана Сольвара (із партії, яка не називає євреїв жидами) та Андрія Іллєнка (із партії, яка... самі розумієте).
Здається, не лише Міла Куніс має бути мірилом чистоти української політики, а й дещо ще.

Руслан Сольвар - не так щоб аж мега-нехороший персонаж, здебільшого просто кумедний і недалекий, хоч і заможний. Однак його слова "Підпишіть мене не "Руслан Сольвар, "УДАР", а "Руслан Сольвар просто Руслан Сольвар" - це тривожний сигнал. Який підтверджується, коли глянути на ржачно-тупо-популістський сайт цього кандидата в депутати і побачити, що після обрання до парламенту він возить по райцентрах групу "ТіК", Ольгу Юнакову, Гаріка Кричевського, Ольгу Зарубіну (да-да, "На теплоходе музьіка играет") та інших "зірок" уже не як "Руслан Сольвар - УДАР Віталія Кличка" а "просто Руслан Сольвар".
І ось тут: "Також в інтерв’ю Руслан Миколайович наголосив, що незважаючи на всі ті перепони, які чинили йому представники влади, він налаштований на конструктивний діалог та продуктивну роботу на користь України".

Ну й два слова про сам сюжет і блог в "УП".
Людина/журналіст, яка каже "да", коли її питають: "Ви ж це не будете давати в програму? Ви ж це виріжете? Це я вам не для передачі кажу..." - а потім усе це видає в ефір називається чмо.

Хоча, мабуть, зараз усі молоді журналісти мають активно працювати ліктями і не зважати на етику, якщо хочуть стати крутими...
ledilid: (двоє - руки карта - мандрівки)
Минулого тижня під час триденної поїздки до Мюнхена ми нарешті відвідали міський музей (Muenchner Stadtmuseum), поруч із яким – у готелі Am Sendlinger Tor – живемо щоразу, коли приїздимо до столиці Баварії.

Міський музей розташований на St.-Jakobs-Platz 1, що зовсім поруч із центральною площею Марієнплац зі Старою й Новою ратушами. З огляду на статус Мюнхена як «колиски» нацистського режиму, нас зацікавила виставка «Типографія терору. Плакати в Мюнхені 1933-1945 років». Таке мало де побачиш, зокрема і в Німеччині, яка, остерігаючись повторення сплеску націонал-соціалістичної пасіонарності, тепер дмухає й на холодну воду.

Квиток у музей коштує 6 євро й охоплює як постійну експозицію, що розповідає про історію міста (цікаву, хоч і не досить насичену), так і тимчасові експозиції. Українські журналістські посвідчення для проходу на шару тут не спрацювали – може, тому, що на касі сиділа немолода негритянка, яка ніц не розуміла пояснень англійською мовою.
До того ж виявилося, що «Типографію терору» не можна фотографувати – при цьому музей, а принагідно й інтернет-магазини, пропонують купити товстий альбом із відповідною назвою, що показує всі більш як сто плакатів з експозиції, розповідає про кожний постер та явище плакатне пропаганду за часів нацистського режиму як явище.
Частину плакатів ми крадькома таки сфотографували, частину – знайшли постфактум в інтернеті. Хоча багато цікавих так і лишилися недоступними для користувачів всесвітньої мережі.
Виставка, що стартувала 11 травня, закінчується вже цієї неділі, а в нас у ЖЖ вона триватиме й надалі :) Дивіться. На цих плакатах не лише гітлерівська пропаганда, а й повсякденне життя Німеччини того часу.

Photobucket
Плакат про те, що не варто багато базікати, коли навколо шпигуни. Порівняйте з аналогічною радянською серією.

Photobucket
Відкриває експозицію серія передвиборчих плакатів 1932-1933 років, коли в країні була реальна багатопартійність.
До речі, вчора виповнилося 90 років від виборів до рейхстагу, на яких НСДАП здобула 37%, втративши майже 2 млн. голосів порівняно з попередніми виборами, а Компартія Ернста Тельмана набрала майже 15%, показавши найкращий результат в історії. Це спричинило відомий «підпал рейхстагу» нацистами, заборону КПН та наступні вибори 1933 року вже в комфортних для НСДАП умовах.
далі - 32 фото >>>>  )

ledilid: (двоє - blue-yellow flag небокрай у пусте)
Андрій Іллєнко зробив це. Думаємо, за нього вболівали далеко не тільки прихильники "Свободи".
Радість і респект.

А взагалі - є думка, що "регіонали" на цих виборах кинули грошовитих попутників із "молодої команди Черновецького" і "злили" Київ, щоб тут не повторився Майдан-2004.

Illenko
ledilid: (двоє - портрет - Венеція)
Відчуття дня: ходиш по району - і в кожному пацанові гопницької зовнішності бачиш учасника "каруселі". Хоча, не виключено, ближче до шкіл/виборчих дільниць більшість із підозрілих пацанчиків такими і є.

Відтак перший висновок, з огляду на кількість повідомлень із різних округів: ці вибори пройшли з великими порушеннями, продовживши тенденцію, закладену "Регіонами" на місцевих виборах восени 2010-го. На президентських виборах-2010 усе було значно чистіше. А тепер, ще й із врахуванням маніпулятивного закону про вибори народних депутатів, у багатьох випадках вкидання й підтасовки вплинуть на вибір громадян вирішальним чином.
І, мабуть, ці фальсифікації завтра-післязавтра нас ще неприємно вразять - уже не як заголовки в стрічці "УП" чи деінде, а як офіційні дані ЦВК.

Другий висновок. Насправді приводів для оптимізму після цих виборів немає, принаймні в поміркованого виборця.
Так, "Свобода" набрала може набрати - згідно з екзит-полами - на 5% більше, ніж прогнозувалося. І БЮТ - на 1% більше. Але ж при цьому "УДАР" бере менше від очікуваного.
Та й що таке ці партійні 5% на тлі всього парламенту? Якийсь зайвий десяток нардепів в один бік.
Але ж за мажоритарними округами влада здобуває переконливу перемогу, і завдяки їм у "Регіонів" із комуністами по-любе буде проста більшість - не менша, ніж є у ВР зараз. А з урахуванням "тушок" - можливо, і конституційна. Певно, її формування - лише питання часу: через два тижні, місяць, півроку після початку роботи парламенту?..

Подумайте самі. За екзит-полами ситуація така: ПР+КПУ - 100 голосів, ОО+УДАР+ВОС - 125 (орієнтовно).А
на мажоритарних округах влада, її відкриті та приховані кандидати беруть близько 160-170 мандатів. І, чомусь здається, що порівняно з екзит-полами й очікуваннями ПР домалює собі ще дещо.
До конституційних 300 кнопок лишається зовсім мало порівняно з кількістю спонсорських грошей в Ахметова, Клюєва і Ко.

Надій дві. Перша - суто емоційна - завдяки проходженню "Свободи" - на екшн типу дня ратифікації харківських угод.
Друга - вичікувальна - на зміни в орієнтуванні на місцевості частини мажоритарників, як це було у ВР IV скликання перед президентськими виборами-2004. Для цього має створити належне тло саме суспільство.

Ще один висновок. Якщо винести за дужки болотистий масив позапартійних самовисуванців, то золота акція у парламенті VII скликання - знову в КПУ.
Народ наш настільки тупий, що після 2004-2007 років, коли, здавалося, комуністи почали впевнене сходження на маргінес і впритул наблизилися до політичної смерті разом зі своїм електоратом, зараз у КПУ - знову 11-12%. Це є тріумф совка. Це свідчить про великі проблеми з головою не лише частини пенсіонерів.
-----------------

На цьому текст закінчується і починаються фотки. Як голосували ми. Просто для нашого архіву.
Хай висять тут. Адже старі пости в ЖЖ ми прееглядаємо значно чістіше, ніж фотоархіви :)

Photobucket
Ось, наприклад, кадр із дільниці на вул. Анрі Барбюса, 9, в/о №221, де голосувала Леся, а Таньчик зафіксувала нас через онлайн-трансляцію на сайті www.vybory2012.gov.ua.
ще кілька наших фоток >>>>  )
ledilid: (двоє - портрет - Венеція)
Оскільки цього року виборчу дільницю, на якій голосує Д., несподівано перенесли (цікаво, скільки виборців нашого будинку не звернули увагу на адресу в запрошенні й за звичкою пішли у «стару» школу?), нам несподівано випала нагода поспостерігати за голосуванням лідера ВО «Свобода» Олега Тягнибока.
Як виявилося, саме його партія стала головним сюрпризом цих виборів. Ми прогнозували 5,8. Екзит-поли показують близько 12%, навіть на Півдні й Сході за «Свободу» проголосувало до 6% - отак ситуативно їй вдалося акумулювати протестний електорат, причому не лише проукраїнський. ІОХО, не найгірший вибір, хоча дехто вже ладен об «Свободу» розбити лоби, як колись розбивав об «противсіхів».

Photobucket
Прийшов без зайвих понтів.

Тягнибокові – а він у Києві живе на вулиці Вишняківській в найгіршому депутатському будинку з вікнами на сміттєспалювальний завод «Енергія» і станцію аерації - довелося прийти на дільницю вже вдруге за день, оскільки першого разу він забув паспорт. «А все через те, що зазвичай ми спершу йдемо до церкви, а потім уже, помолившись, — голосувати. Цього ж разу вирішили спершу проголосувати – от і маєш», — припустив Тягнибок у розмові з нечисленними журналістами.
Ми на той час уже зареєструвалися на дільниці …116 як представники ЗМІ, щоб мати змогу фотографувати й опитувати членів ДВК.
далі - фото + аналітика про Свободу >>>>  )

...І ще. Шановні «противсіхофоби», замисліться над одним моментом.
Коли у другому турі виборів-2010 частина потенційних «противсіхів», зціпивши зуби, малювала галочку навпроти «брехухи, популістки, воровки Юльки», бо це «все-таки не Янукович», ви ставили їх у приклад «ідейним» противсіхам. Мовляв, бачите, вони теж Юлю не люблять, але вони розумні або боягузи, як Андрухович, тому обирають менше зло.
Тепер же, коли замість не йти на вибори взагалі (по квоті противсіхства), люди обирають як мінімум «своє менше зло» у вигляді «Свободи», ви знову обстрілюєте їх лайном.
Може, все-таки вже час подумати й над своїм вибором?..
ledilid: (двоє - yul-yusch)
Originally posted by [livejournal.com profile] kireev at Карта результатов экзит-пола Интера по областям
Спасибо [livejournal.com profile] timbes5 за данные результов экзит-пола Интера по областям. По их результатам я сделал эту карту. Свобода лидирует в тройке областей Галичины. Партия регионов везде на Юго-Востоке и даже в Кировоградской области с небольшим перевесом, что немножко удивило. Но это все же экзит-пол по областям, тут могут быть и неточности, конечно. По Севастополю нет данных, но судя по результатам в Крыму, там тоже ПР должна обогнать КПУ.

2012-ukraine-inter-exit-poll

update: по этим же результатам вторые места:

2012-ukraine-inter-second-places

P.S. Ну і вражає подолання "Свободою" 5% бар'єру в регіонах "Південь" і "Схід" (без Донбасу). Але ж якби то там виборці так само за мажоритарників круто голосували, як і за партії...

Приблизні результати в розрізі областей - тут.
Один з екзит-полів по мажоритарниках - тут.
ledilid: (двоє - yul-yusch)
Спостерігати за виборами в режимі онлайн через камери відеоспостереження на ось цьому сайті виявилося цікаво.
Зокрема, прикольно чути діалекти й акценти говірок у різних регіонах України - бо ж  воно не лише дещо видно, а й чутно.
Також видно, що на Львівщині в неділю зранку людей на дільниці менше - певно, по церквах.

Але в плані відстеження порушень ця річ на 99% марна. Мільярд гривень коту під хвіст, тобто на відкати "регіоналам" у владі та на ілюзію прозорості. Зображення часто розмите, а камери багато де встановлені так, що важливі частини приміщення - краї столів комісії, крайні урни - потрапляють до сліпих зон.

От найсхідніша дільниця в "континентальній" Україні - Луганська область, Міловський район, селище міського типу Мілове, Первомайська, 17, дільниця 440241. Жіночка в комісії чистим українським суржиком пояснює бабі: "Галочку або хрестик ставіте в квадратіку, де за або протів кого ви голосуєте".

А ось Донецька область, Донецьк, Кремлівський проспект, 1, дільниця 141863.
Donetsk-online1
Камера, що має показувати комісію, не захоплює крайні столи, бо висить на стіні за кабінами для голосування, і штори з кабін перекривають столи. Зате у виборців може скластися враження, що камера знімає, як і за кого вони ставлять галочку або хрестик. Бо ж камера - над їхніми головами в кабіні. 

На виборчій дільниці Л. - Київ, вулиця Анрі Барбюса, 9, дільниця 800620 - камера показує лише два столи комісії з чотирьох, а піксельна якість узагалі не витримує критики.
Ми абсолютно випадково, без попередньої змови, стали свідками голосування мами/тещі й батька/тестя. фото >>>>  )
Оцініть якість зображення і чи можна в таких умовах виявити фальсифікації.

Із цього приводу - питання: якщо проти Тимошенко порушили кримінальну справу за передвиборчу популістську закупівлю "швидких допомог", суму збидків від чого зафіксовано на позначці 67 млн. грн., то що треба порушити проти Азарова за передвиборчу ще більш закупівлю веб-камер аж на 993,6 млн. грн.?
Прохання вважати цей домис запитом у Генпрокуратуру.

А до членів комісії на дільниці 510401 - Одеська область, Ізмаїльський район, село Дунайське, Леніна, 1 - лише об 11:50 дійшло (чи повідомив хтось), що "они нас видят сейчас в интернете!", і вони почали трохи менше жартувати. :)

Ну й, само собою обурює, що карта на сайті, де треба вибирати дільниці, має першу мову російську, а українською - лише дублювання назв. І на багатьох дільницях камери на онлайн не працюють узагалі.
ledilid: (двоє - портрет)
Цей пост - не агітація, а констатація.
Як на нашу думку, в цих виборах є дві чи дві з половиною інтриги, певним чином пов'язані між собою.

Перша - чи буде у ВР п'ять партій, а не чотири, тобто чи пройде до парламенту "Свобода". Навіть так: чи пропустять її до парламенту? Бо владі вигідно урізати ті піввідсотка, на які "Свобода" перевищує бар'єр 5%, і отримати в Раді суттєвішу більшість просто завдяки пропорційному розподілу голосів тих, хто не подолав бар'єр. Інша річ - наскільки "Свобода" у ВР потрібна владі для створення додаткової конкуренції БЮТу й Кличку перед виборами-2015. Але то вже розклади на майбутнє.

Друга й друга з половиною інтрига - чи Партія регіонів отримає самостійну більшість на кшталт "Єдиної Росії" (226+ голосів). І чи зберуть "Регіони" за допомогою мажоритарників і "тушок" більшість конституційну - 300 голосів? Це дасть змогу міняти запросто Конституцію для будь-чого, а головне - для обрання Януковича президентом на другий термін у парламенті.
Як це не сумно констатувати, а "риги" дуже близькі до втілення "проекту 300".
А проходження "Свободи" у ВР може принаймні ускладнити реалізацію "проекту 300".

Адже це ж, люди, караул - із таким ставленням до ПР, яке є навіть на Донбасі ("Регіони" там зневажає більшість населення), партія влади набирає по країні загалом таку переконливу більшість. Принагідно "спасибі" БЮТу за допомогу ПР у голосуванні за найкращий у світі закон про вибори.

Щодо конкретних результатів, то, по-перше, запрошуємо взяти в конкурсі прогнозів від знаного електорального географа [livejournal.com profile] kireev. Ось у цьому пості треба залишити прогноз результату із точнісью до десятищ для семи провідних партій - від ПР до "НУ".

Останні дані соціологів показують, що в день виборів донецьку горілку питимуть 26%, вина білі й червоні - 21%, "Вдову Кліко" - 18%, "Советское игристое" - 10%, пиво "Львівське" - 5,6%. Більше ніхто на парламентський сабантуй не потрапляє :)

А за дуже оптимістичними прикидками [livejournal.com profile] vaxo Кіпіані, по мажоритарці очікується така картина:
прогноз >>>>  )
ledilid: (двоє - Ліда Шурик)

Давно збиралися написати про передвиборчу кампанію в нашому окрузі №212, Позняки-Осокорки-Харківський-Бортничі, і от зібралися в останній момент. Тут і купа приколів, і свої особливості, й очікувана трагедія.-

У нашому окрузі, який охоплює здебільшого нові масиви з молодими, нібито недурними виборцями, - аж 39 кандидатів у депутати. Це найбільший показник для Києва (а в Києві в середньому на округ – 23 претендентів) та один із найбільших для всієї України.
У нас аж шість кандидатів «першого ешелону» - які ведуть активну кампанію і повсюдно присутні в рекламі-агітації – називають себе ОПОЗИЦІЙНИМИ. Принаймні половина з них нахабно брешуть, виряджаючись в опозиційний маскхалат. Бо опозиційність – це в нас запорука перемоги.
У нас досі не дуже зрозуміло, хто ж він – отой прихований КАНДИДАТ ВІД ВЛАДИ, тому що такими (разом з офіційними членами Партії регіонів) можна вважати аж ШІСТЬОХ висуванців.
А ще наш округ, на жаль, засвідчує, що поруч із Віталиком Кличком зараз можна поставити хоч мавпу, підписати словами «Настав час УДАРу» - і виборці охоче вибиратимуть ударну мавпу. Є така тенденція в Києві, де рейтинг партії Кличка перевищив усі «батьківщини» й «регіони», разом узяті.

Photobucket
Двоє бізнесюків, які брешуть, що вони "опозиційні" кандидати, на тлі жовтневої райдуги :)

Цей пост – про основних кандидатів на 212-му окрузі, а також виклад зовнішньої агітації всіх кандидатів, що була в нашій досяжності, за весь період виборчої кампанії.


ще багато всього про всіх...>>>>  )
ledilid: (двоє - blue-yellow flag небокрай у пусте)
ПРдіти – це *издіти від імені Партії регіонів. Пропонуємо такий неологізм.
ПРдьож – це обіцянки «регіоналів» на виборах. А вони, «регіонали», грають не лише на протиставленні своєї «стабільності й добробуту» тій «брехні, хаосу і руїні», що були в 2008-2009 роках, а й дають обіцянки на наступні п’ять років свого панування. Читаємо це в тому ж буклеті за ПР, який нафіг нікому не впав в синіх агітаційних наметах, а ми от узяли й прифігіли.

Так от, вкушайте: до 2017 року партія Януковича-Азарова обіцяє середню зарплату 8000 грн., податкові канікули для ІТ-проектів на 10 (!) років, будівництво метро на Троєщину, скасування обов’язкового призову в армію з 1 січня 2014 року, зростання ВВП більш ніж на 5% щорічно, забезпечення сільських маршрутів сучасними автобусами, повітряний експрес Київ-Бориспіль, створення лише в будівельній галузі 1,5 млн. робочих місць, зниження податку на прибуток до 16% у 2014 році і ще купу всього, разом із другою державною мовою російською.
Гляньте на це фентезі й ви.
Прохання цей пост вважати заявою на ім’я сайту «Владометр».

Photobucket

ще 20 сторінок обіцянок >>>>  )
ledilid: (двоє - blue-yellow flag небокрай у пусте)
"Брехня, хаос і руїна. Влада роз’єднувала багатонаціональний український народ. Податковий тиск на бізнес. Безпідставні перевірки контролюючими органами суб’єктів господарювання. Країна перебувала у стані системної продовольчої кризи. Аварійний стан укриття над четвертим енергоблоком ЧАЕС загрожував новою катастрофою".
Це – не уривки зі сценарію фільму жахів, а деякі позиції з агітаційного буклету Партії регіонів «Від стабільності – до добробуту», що відображають ситуацію в Україні в 2008-2009 роках.

Ось цей буклет (заголовна фотка - знову, мабуть, якісь американці):
Photobucket

Зрозуміло, що звичайні люди агітматеріали в наметах «Регіонів» не беруть. А там, як виявилося, стільки приколів і жестяка :)

Ми відсканували ті сторінки книжечки (ліві), що видають на контрасті «було – стало».
Викладаємо в інтернет для історії. Зацініть.

Photobucket

ще 18 сканів >>>>  )
ledilid: (двоє - Supermen & Catwoman)
Пише Віктор Шлінчак у ФБ:

"Прислала знайома прекрасний текст про те, як нині клепаються новини:))) Сміявся:)

Во время избирательной кампании все новости местных телеканалов снимаются по одному шаблону. Как-то так.

Шок! Молния!

З/к: Во дворе Авдотьи Макаровны уже давно забыли, что такое покой и безопасность – этот чудовищный кратер (в кадре – канализационный люк без крышки) поглощает все живое, не щадя.

Синх. Авдотьи: Просыпаюся кажду ночь от воплей – люди падают, кошки, собаки… это ж ничего, если сразу вниз, а то как зубами в борт ебанется, или ноги сломает, звук такой – хррррясь! — аж холодеет усе.

З/к: Эта машина смерти появилась здесь в семидесятых, но тогда люк был закрыт, и люди просто не обращали на него внимание. Крышку спиздили сразу после Оранжевой революции (реконструкция в исполнении журналиста). С тех пор никому до простых людей нет дела (отраженка: бомж вытирает жопу газетой). Вот к чему приводит безответственность народных избранников!

Синх. деда в рейтузах: Я всякое в жизни видел, но такого не помню! При Сталине б расстреляли б!

З/к: В мэрии утверждают, что в указанном дворе канализационного люка вообще не существует.

Синх. какого-то полупокера из мэрии: «Оставьте меня в покое, дебилы».

З/к: Слава небесам, в нашем городе остались еще смелые ответственные честные достойные благородные порядочные люди (в кадре кандидат в народные депутаты –
далі \\\ шок! читати до кінця >>>>  )
ledilid: (двоє - blue-yellow flag небокрай у пусте)
Із Покровою будьте здорові.
Ходили сьогодні на мітинг до Шевченка і марш УПА, традиційно.
Якщо торік на мітингу 14 жовтня була веселка і тисяч шість учасників, то цього разу – мжичка, близько 15 тисяч і демонстрація сили. Що й не дивно: через два тижні вибори.

Вочевидь більшість учасників демонстрації були з областей. Певно, за «Свободу» голосуватимуть принаймні 95% учасників цього мітингу, і ми зокрема :) Ця партія має бути в парламенті. Якщо не буде – значить, у неї заберуть голоси.
Прапори на акції – тільки свободівські (абсолютна більшість, аж занадто), червоно-чорні й синьо-жовті.
Колона – не так щоб дуже густа, з помітними розривами – розтягнулася від парку Шевченка, де відбувався мітинг, аж до Михайлівської площі, де на завершення влаштували звичний патріотичний рок-концерт.

Новаціями акціями були численні димовухи й фаєри від динамівських ультрас, які ховали обличчя за масками і скандували гасла про Павличенків та «Герої не бухали, герої воювали». На нашу думку, це було зайво й надто провокаційно – наче спеціально, аби показати розгнузданість і безбашенність націоналістів.

Також ноу-хау маніфестації – топтання прапорів КПУ й Партії регіонів:
Photobucket
Про це та інше – в нашому фоторепортажі далі >>>>  )
ledilid: (Default)
Це матеріал нашого власкора в Білорусі, відомої опозиційної журналістки Тетяни Снітко із завтрашнього номера "УМ".
Хоча Таня взагалі не хотіла нічого писати про ці "вибори", як і про політичну ситуацію в Білорусі взагалі. І ми її дуже добре розуміємо.
Тому дуже дячні, що таки написала
— усім нам
варто знати, що чекає й Україну, щоб вчасно звалити бо ворога краще знати  обличчя. Особливо якщо справді є бажання його побороти.

Вибори, яких уже не буде

Як у лукашенківській Білорусі обирають парламент: бойкот опозицiї, зневага народу i переможнi реляцiї влади
Тетяна СНІТКО   
За оцінками незалежних спостерігачів, явка на виборах аж ніяк не дотягувала до 50%.  Лукашенківський Центрвиборчком нарахував понад 74%... Фото Рейтер.

Ранок минулої неділі почався для нас із дзвінка сусіда:
— Не спите? Хочу нанести вам візит...
— Ласкаво просимо, наносьте, — відповіла я.
Діставши з сумки трилітрову банку свіжого сільського молока, сусід вигукнув:
— Зі святом, шановні!
Я невимовно здивувалася. Це з яким же?
— Із нашим, всенародним! — дядько Микола хитро заусміхався.— Та невже з виборами?!
— Саме так! Із ними, так званими!
Ми дружно розреготалися.
На вибори ніхто з нас не ходив і не збирався. Навіть саме запитання «За кого голосуватимеш?» у нашому випадку виглядало — смішніше нікуди. Наша дільниця — одна з тих, де вибори мали проходити безальтернативно. Вибирати мешканцям нашого села в Мінському районі пропонували тільки з одного кандидата. Пригадую, так було колись давно, в радянські часи, коли я жила в місті і була ще далека від права голосу за віком.

Як з нічого зробити парламент )

За офіційними даними, по країні обрано до Палати представників Національних зборів 109 депутатів із необхідних 110. Явка в цілому по Білорусі становила 74,3%.

Як завжди, місія спостерігачів від СНД визнала вибори демократичними. Опозиція ще в день голосування заявила, що не збирається визнавати офіційні результати. Депутат Бундестагу і член Парламентської Асамблеї ОБСЄ Марілуїза Бек, якій відмовили в білоруській візі для спостереження за виборами в Білорусі, 23 вересня заявила, що «демократичні стандарти було порушено ще на передвиборчому етапі». Міжнародні спостерігачі місії ПА ОБСЄ, яким вдалося бути присутніми на виборах, дотримуються аналогічної думки. Взагалі, з 1996 року жодна виборча кампанія в Білорусі не була визнана ОБСЄ чесною і справедливою. Варто також пам’ятати, що голова і секретар ЦВК Лідія Єрмошина та Микола Лозовик є об’єктами візових санкцій Євросоюзу і США, але, як і раніше, залишаються на своїх постах. Тому вибори в країні перетворилися на сумне дежа вю. Ти можеш голосувати або валятися вдома на дивані — за тебе є кому все написати «правильно». Так що немає для нас ніяких виборів — і, здається, вже не буде. Можливо, ніколи.

ДО РЕЧІ

Як повідомляє правозахисний центр «Весна», вчора у Мінську бійці спецназу затримали близько 20 активістів молодіжного проекту «Спостереження за виборами: теорія і практика», які були спостерігачами на виборчих дільницях у Мінську.

ledilid: (чол - Дмитрик ліхтарі+Лиховій)
Цікавий досвід і цікаві досліди.
Учора ми вперше були на зустрічі з кандидатом у народні депутати від нашого мажоритарного округу – й одразу олігархом.

Увечері в наш двір, на вулицю Соломії Крушельницької, між будинками 5 і 7, уже поночі прийшов Ігор Баленко – власник і співвласник мереж супермаркетів «Фуршет», «Ашан» та «ашанівських» торгово-розважальних центрів, чоловік і спонсор скрипальки/співачки Ассії Ахат.

Було прикольно побачити спроби багатія із не дуже підвішеним язиком реалізувати поради політтехнологів і пройти виборчу кампанію в мажоритарному окрузі «від дверей до дверей».
Не знаю, чи роздає Баленко гречку, але «купувати» виборців він намагається, виконуючи замовлення й побажання щодо благоустрою їхніх дворів – там дитячий майданчик, там спортивний, там сміття прибрати, там дерева посадити, там ще щось підмарафетити під гаслом «Зробимо разом!», а безкоштовну юридичну допомогу отримують від баленківців узагалі всі охочі.

Ще прикольніше було побачити певну категорію наших простих виборців, які справді готові голосувати за «депутата Верховної Ради» (насправді – поки що лише Київської міської), який «просто нарешті засипе гравієм цю калюжу за будинком». Ну й прибере лід із тротуару взимку, ага, вже після виборів.

Може, в інших дворах зустрічі Ігоря Миколайовича і проходять на таких суцільно позитивних нотах – «Я здолаю вам всьо. То, шо попроще – завтра-послєзавтра, шо посложнєє – нєдєлі через двє, только продіктуйтє моім помошнікам» - і «ура, во маладєц мужик!»
Але автор цих рядків прийшов на зустріч із потенційною «тушкою» Баленком підготовлений, прочитавши його біографію, всі стрибки між партіями і фракціями, вивчивши технічних кандидатів від Баленка та маючи намір показати, що не всі купуються на олігархічні подачки та разводілова.
Тож зустріч закінчилася невеликим, але показовим скандалом :)
розповідь >>>> )

P.S. А, ще в програмі кандидата в депутати від супермаркетів "Фуршет" записано, що "потірбно зупинити зростання цін на продовальчі товари..." :)
ledilid: (двоє - yul-yusch)
Тимошенко у 2008 році (лінк).
Королевська у 2012 році (лінк). Теж спуск у шахту, та ще й із Шевою.

Photobucket

May 2014

S M T W T F S
    123
45678910
11121314151617
181920 21222324
25262728293031

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Page Summary

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 23rd, 2017 02:48 am
Powered by Dreamwidth Studios